Грибкові ураження нігтів

Зміна нігтьової пластини – часта причина звернення до дерматологів. Однією з причин захворювань нігтів є грибкова інфекція або оніхомікоз. Грибкові ураження нігтів (оніхомікози) відносяться до найбільш поширених дерматологічних захворювань. Вони зустрічаються у 10-15% населення, а серед осіб старше 60 років — майже у 30%. Оніхомікоз представляє собою довгостроково існуюче вогнище грибкової інфекції, що сприяє її поширенню і сенсибілізації (набуття організмом специфічної підвищеної чутливості до алергенів екзогенного та ендогенного походження) організму, тому основна мета лікування грибкових інфекцій — повна ліквідація збудника. Зараження оніхомікозом може відбутися через предмети побуту: килимки у ванній, мочалки, манікюрні приладдя, взуття, а також при відвідуванні пляжу, басейну, сауни, душа, спортзалу. Інфекції піддаються пацієнти будь-якої статі, етнічної групи, віку, в тому числі і діти, причому в останні десять років захворюваність серед дітей та підлітків зростає. Грибки посилено розмножуються в теплих і вологих місцях. Ноги більш активно, ніж руки, піддаються впливу тепла та вологи при носінні взуття і шкарпеток, тому оніхомікоз частіше вражає саме нігті ніг. Інфікуванню нігтів сприяють їх травми, переломи кісток стоп, кистей, порушення кровопостачання кінцівок (серцева недостатність, облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно, варикозне розширення вен та інші). Захворюванню і важкому поширенню процесу більш схильні ті особи, що страждають важкими соматичними та ендокринними захворюваннями, а також імунними порушеннями, аномаліями рогообразования; отримують кортикостероїдні гормони, імуносупресивну і масивну антибіотикотерапію. Частота мікозів стоп з поразкою нігтів майже в 3 рази вище, ніж у загальній популяції, у хворих на цукровий діабет. Для оніхомікозу характерні не тільки зміна нігтів, але і алергічна перебудова організму.

Клінічні прояви оніхомікозу різноманітні, це залежить від виду збудників. Частіше уражуються нігті на стопах (до 80%), рідше кистях, спостерігається і одночасне ураження стоп і кистей. Ніготь змінює колір: від білого до жовтого. Можуть з’являтися плями — коричневі, зелені або чорні. Якщо грибкова інфекція проникла глибоко, то ніготь стає товстим і руйнується. Поверхня нігтя виглядає більш крихкою, пухкої і деформованою.
Прогресуючий мікоз може стати причиною поганого запаху або навіть викликати втрату нігтів. У серйозних випадках захворювання поширюється на шкіру ніг і рук.

Якщо не лікувати грибок нігтів, він пошириться на здорові нігті та шкіру. Оніхомікоз заразний. Хворий стає розсадником інфекції. Діагноз оніхомікозу встановлюється на підставі клінічних проявів, виявлення гриба при мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу і виділення культури гриба на живильних середовищах.

Звернутися до лікаря необхідно як тільки ви помітили ознаки оніхомікозу: плями, зміна кольору, появу сверблячих тріщин між пальців. Грибок розмножується стрімко, пошкоджуючи тканини нігтя. Це привід насторожитися і записатися на прийом до дерматовенеролога. Лікар може призначити як зовнішнє, так і внутрішне лікування. Самолікування може лише посилити проблему і затягнути процес лікування. Якщо вчасно звернутися по допомогу, можна уникнути видалення нігтя і зупинити розвиток хвороби.

Завідувач Бердянсько шкірно-венерологічним відділенням Володимир Масло