СКАЗ

Сказ — це гостра інфекційна вірусна хвороба, що характеризується формуванням специфічного енцефаліту, супроводжується гідро- та аерофобією, з подальшим розвитком паралічів та летальним кінцем.

Джерелом і резервуаром інфекції є дикі та свійські тварини (ссавці). Найбільшу небезпеку становлять бродячі тварини. Окремі дрібні ссавці (кажани, миші, щури) не мають виражених ознак хвороби і можуть виділяти вірус зі слиною протягом усього життя.

Зараження людини відбувається при укусі скаженою твариною або в разі потрапляння її слини (через обслинений одяг) на ушкоджену шкіру або слизові оболонки.

Інкубаційний період у людини коливається від 7 днів до більш ніж року (в середньому становить 1-3 місяці).

Клінічно виділяють 3 стадії: провісників (депресії), енцефалітних проявів (збудження), та паралітичну.

Стадія провісників триває 1-3 дні. У місці укусу з’являються печіння, припухлість, гіперемія та болючість шкіри в зоні рубця. Больові відчуття поширюються вздовж нервів поблизу рани. Хворі відчувають тривогу, страх, з’являється порушення сну, дискомфорт у горлі при ковтанні.

Стадія збудження триває 2-3 дні. Першими ознаками гострого енцефаліту є розвиток гідрофобії  та підвищеної чутливості до різноманітних подразників. Гідрофобія проявляється тим, що при спробі ковтнути рідину раптово виникають дуже болісні судоми м’язів горла й гортані. Одночасно з’являється утруднення дихання за рахунок спазму дихальних м’язів.

Згодом такі спазми виникають на різні подразнювачі (яскравий світ, шум, рух повітря) все частіше та тривають довше.

Часто розвиваються розлади психіки: агресивність, зорові та слухові галюцинації, напади панічного страху, відзначається рясне слиновиділення та потовиділення. Температура тіла підвищується до 40°С. На висоті нападу можлива зупинка дихання.

Паралітична стадія триває 2-3 доби. Напади збудження й судоми припиняються, прояснюється свідомість і настає «зловісне» заспокоєння. Виникають мляві паралічі висхідного типу (починаються з ніг). У хворого знижується АТ, тахікардія, можлива аритмія, зіниці розширені, не реагують на світло, порушуються функції тазових органів (затримка або нетримання сечі). Смерть наступає унаслідок паралічу дихального або судинорухового центру.

Діагностика сказу проводиться на підставі анамнезу хвороби, клінічних проявів та результатах лабораторних досліджень (виявлення  антигенів вірусу сказу в відбитках з поверхні роговиці та лейкоцитоз в крові).

При появі перших симптомів показана негайна госпіталізація у відділення реанімації. Сказ – це невиліковне захворювання, тому лікувальні заходи направлені на полегшення стану хворого. Пацієнта госпіталізують до шумоізольованої та затемненої палати, призначають протисудомні та знеболювальні препарати. Хворому проводять спецпрофілактику шляхом введення антирабічної вакцини (антирабічний  імуноглобулін). Але летальність при сказі 100%.

Пам’ятаємо що: при укусі або ослиненні людини скаженою чи підозрілою твариною необхідно негайне і ретельне промити рану протягом 15 хв водою із милом, мийним засобом, обробка рани 70% спиртом або 5% розчином йоду та накласти стерильну пов’язку. Потерпілому слід негайно звернутися за допомогою в медичний заклад, де йому ще раз промиють рану та проведуть специфічну профілактику. Вакцинацію проводять в обов’язковому порядку, протипоказань при цьому не існує.

В яких випадках вводиться вакцина:

• при подряпинах, саднах, поодиноких укусах;
• при множинних та глибоких укусах диких тварин;
• при ослиненні непошкодженої шкіри та слизових.

Чим раніше буде введена вакцина, тим сприятливій результат.

Для профілактики сказу необхідно вакцинувати свійських тварин та уникати контактів з безпритульними та дикими тваринами.

Курс профілактичної імунізації призначають людям з групи ризику: ветеринари, лісники, мисливці.

Лікар-інфекціоніст Ольга Колісник